Раньше было #больно, а теперь — #приятно. #Стоматолог-ам :)

 

Світлина від Фишки Киева.
Світлина від Фишки Киева.
Світлина від Фишки Киева.
Світлина від Фишки Киева.

Стоматология «3-я древнейшая профессия». Раньше было больно, а теперь приятно.
Фишка в том,что :
— Считается, что люди впервые стали лечить зубы 8-9 тыс. лет на

Показати більше…

Реклама

#Пятничное. #Жванецкий. Хотя иногда более #печально, чем #смешно

Німецький погляд на день всіх закоханих

… дуже імпонує головному лікарю. Бо коли бачиш, як здорові дорослі люди масово стоять у чергах за великими м’якими серцями дратівливо-червоного кольору поганої китайської якості, щоб «ощасливити» таким подарунком свою другу половину -… х-мммм… то чи справді вони здорові? :))Image

у Німеччині 14 лютого прикрашають психіатричні лікарні яскраво-червоними стрічками, а в каплицях проводять спеціальне богослужіння, оскільки Святого Валентина німці вважають покровителем не закоханих, а душевно хворих.

Вибачайте, шановні пацієнти, якщо когось випадково образила. Всі скарги — до німців 🙂

   

Передноворічна сміхотерапія

Взагалі, теперішнього президента я поважаю набагато більше за попереднього (за старою українською традицією, обираємо з того, що маємо) + (Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.).

Але 95-й квартал я поважаю ще більше 🙂

П’ятнична сміхотерапія

  Сміхотерапія — один із найпопулярніших видів сучасної арттерапії, що застосовується як для лікування дітей віком від 2 місяців (тобто тих, хто вже вміє сміятися), так і дорослих. Зараз, щоправда, цим видом лікування дещо зловживають, особливо в ЗМІ та на телебаченні. Але хворим нашої Бібліотечної палати це не загрожує, т.я. «веселі» пігулки у нас строго дозовані та видаються лише по п’яницях п’ятницях,і  то не кожного тижня.

Отже, відвідайте трохи сьогоднішнього сиропчика, який вам з любов’ю приготував головний лікар власними руками, щоправда іноземною мовою 🙂

Библиотекарь обращается к своему начальнику:
— Я хотел бы попросить вас повысить мне зарплату, а то мной уже интересуются целых три организации.
— И что же это за организации?
— ЖЭК, телефонный узел и горгаз.

Разговаривают две подруги:
— Что-то твоего Васьки давно не видно…
— Да он сел за учебники!
— Поступать куда собрался?
— Да нет, школьную библиотеку обворовал.

Раннее утро. Министерство культуры. Секретарша Светочка приходит на работу. Довольная, красивая и счастливая. Всем улыбается. Говорит как у нее все хорошо. Вдруг раздается звонок. Светочка берет трубку:
— Алло? … нет… нет… вы ошиблись…
Кладет трубку. И вдруг падает на стул, заламывает руки и начинает громко так выть, рыдать, рвать на себе волосы и брызгать слезами. Все окружающие в недоумении. Тормошат ее, успокаивают. Спрашивают:
— Что случилось?!?!?!?
Светочка, сквозь рыдания выдавливает из себя слово за словом:
— Там… он…
И рыдает снова. Как ее успокоили и спрашивают:
— ЧТО ПРОИЗОШЛО, СВЕТА?!!
Та, всхлипнув еще раз, говорит:
— Мне только что позвонили… и спросили «Алло, это прачечная?»… Я ВСЮ ЖИЗНЬ ЖДАЛА ЭТОГО ВОПРОСА!!!

И последнее: это вообще не оч смешно, даже скорее серьёзно, хотя… уверена, что многие и тут усмехнутся:

«…Совершенно недавно вот я сказала одному молодому человеку, что я библиотекарь – он восхитился. Вот, серьёзно. Может быть это, конечно, знаете, какая-то старомодная вещь, да, раритетная профессия, потому что в основном все экономисты, бухгалтера, предприниматели, и юристы. А тут вот библиотекарь – каждый день ты и не встретишь библиотекаря. И он прямо аж так: «Ой, ты что?». А я говорю: «А что?». Он говорит: «Нет, ну там же столько надо знать, такой объём информации». То есть, он восхитился». (Т., 32 года)