Ура!! Видавництво «Навчальна книга – Богдан» започатковує серію «Бібліотерапія»

Отаку гарну новину побачив головний лікар одразу після повернення з відпустки. Крім того, надзвичайно приємно, що така чудова ініціатива народилася завдяки співавтору нашої «Бібліотечної палати» і активісту розвитку бібліотерапевтичного напрямку в Україні — директору Львівської обласної бібліотеки для дітей Ларисі Луговій.  

Як стверджує джерело, перші книги з цієї серії з’являться на Форумі видавців у Львові вже у вересні 2011 року.  То ж з нетерпінням чекаємо на їх появу, адже лікування книгою – ефективний, приємний і безболісний спосіб загоїти душевні рани та вирішити типові дитячі страхи і проблеми , позбутися депресивних настроїв, по-новому подивитися на світ навколо себе.Крім того, такі книги допоможуть батькам почути і побачити внутрішній світ своїх дітей і навчать давати раду дитячим страхам (темрява, лікарі, самотність) і переживанням.

Детальніше про книготерапію та новий спільний проект бібліотеки, авторів та видавництва читайте у статті «Книготерапія: як дати раду дитячим страхам«, що була нещодавно опублікована у Львівській газеті «Високий замок».

Барви і слово – це класно, це кльово!

У Львівській обласній бібліотеці для дітей відбувся віртуальний бібліотерапевтичний майстер-клас «Барви і слово – це класно, це кльово!». «Вчителями» у цьому незвичному заході стали відома львівська письменниця Оксана Думанська, художниця Ольга Баклан, психологи Юлія Стадницька та Ірина Карівець, а «учнями» — читачі Львівської обласної бібліотеки для дітей та бібліотекарі міста Стрия разом зі своїми читачами, які за допомогою скайпу були «присутні» на майстер – класі.

Юні читачі Львова і Стрия разом з психологами обговорювали питання: коли і чому ми ображаємося, письменниця Оксана Думанська прочитала своє оповідання «Як Марійка образилась на Андрійка». Після діалогу учасники заходу і у Львові і у Стрию малювали свою образу і показували її, коментуючи і розшифровуючи намальоване. Проблеми, які піднімалися під час цієї віртуальної зустрічі, хвилювали усіх її учасників. Діти й дорослі розповідали випадки зі свого життя, коли їх ображали, а також говорили про те, як з гідністю виходити зі складних життєвих ситуацій.

А як цікаво було спостерігати, як чорна і страхітлива образа з грізним ім`ям Птахобраз або кругле і велетеньське Чудовисько Кітая (ніколи не перестану дивуватися дитячій фантазії), після обговорення перетворювалися на яскраво-святкового Модного Птаха або Кольорика у кокетливому капелюшку.

Перший досвід скайп-спілкування викликав живий інтерес у читачів бібліотек Львова та Стрия. Ця скайп – зустріч була проведена в Навчально – бібліотерапевтичний центр «Ковчег»,  — проекті бібліотеки, який реалізується за допомогою програми «Бібліоміст».

Від БІБЛІО-текаря до БІБЛІО-лікаря

Якщо ви думаєте, що дитячий бібліотекар – це людина, яка видає книжки та час від часу проводить вікторини – ви помиляєтесь!

Чим тільки не займаються працівники дитячих бібліотек!

Збігати до школи, віднести-принести книжки, привести дітей, таки провести вікторину (конкурс, мандрівку, бесіду, гру,  змаганняі т.ін.), пришити ґудзик, витерти носа, подзвонити батькам, порадити вчительці, посадити навколо себе, взяти книжку, почитати вголос, вислухати дитину… – ось далеко не повний перелік наших щоденних справ.

…Вислухати дитину. Часто саме дитяча бібліотека стає для дітей місцем, де до них ставляться зі справжньою повагою, де можна поділитись своїми таємницями і проблемами, де тебе вислухають і порадять, що робити. Але як зробити це професійно, щоб не зашкодити дитині?

Бібліотекарі Львівщини два дні навчалися цьому мистецтву. В рамках навчально –бібліотерапевтичного центру «Ковчег», що діє при Львівській обласній бібліотеці для дітей, відбувся цикл тренінгів «Бібліотерапія Броніслави Парузель».

Броніслава Вознічка – Парузель – один з найвідоміших фахівців в галузі бібліотерапії в Польщі, керівник Інституту інформації та бібліології Торунського університету ім.Миколая Копернніка. Ця досвідчена та енергійна пані надзвичайно цікаво розповідала представникам районних та міських бібліотек для дітей області про світовий бібліотерапевтичний досвід, про те, які проблеми дітей можна подолати за допомогою бібліотеки, а де потрібне втручання психолога-бібліотерапевта.

А потім – розпочалось найцікавіше. Учасники тренінгу мали завдання створити бібліотерапевтичні казки: для розслаблення і заспокоєння, подолання страху перед темрявою і стоматологом, казки для надання сміливості і впевненості. Як це у нас вийшло – а ось прочитайте казку однієї з команд.

Незвичайна мандрівка Ганса з барвистими метеликами

Великий рудий кіт Ганс лежав, витягнувшись на балконі серед квітів, які звисали з горщиків.  Ласкаві сонячні промінчики ніжно гладили блискуче хутро кота. Його полонили п`янкі запахи петунії, гвоздики, м`яти…

Ганс обережно торкався своїм вологим носом кожної квітки, вдихаючи солодкі запахи, і мріяв…  Замріявшись, він уявив себе великим барвистим метеликом, який перелітав з квітки на квітку і все далі і далі віддалявся від улюбленого балкону. Озирнувшись,  він не побачив рідної домівки і вже хотів було злякатись, але раптом його увагу привернула величезна клумба, над якої пурхали десятки різнобарвних метеликів. Він приєднався до них і відчув себе в оточенні справжніх друзів. Разом вони танцювали в повітрі. Йому було весело і приємно в цьому товаристві. Вже давно Ганс  не почувався таким щасливим.

Та враз дзюрчання води перервало його солодку мрію. Кіт ліниво розплющив праве око і побачив, як його господиня поливає квіти.

—        Значить я не метелик, — зрозумів він, і мало не засумував з цього приводу, але тут господиня нахилилась над ним і лагідно почухала його за вушком.

—        Котом також непогано бути, — подумав Ганс і голосно замуркав.

Лариса Лугова

Щеплення від байдужості

Цього заходу ми не планували, він народився стихійно. Нещодавно у Львівській обласній бібліотеці для дітей відбувся майстер – клас з мистецтва орігамі, який провів учень другого класу СШ№42 Роман Федевич. Охочих оволодіти технікою виготовлення різноманітних фігурок з паперу виявилося чимало, наймолодшому «учню» майстер-класу було лише п`ять, найстаршому – сімнадцять. Усі уважно слухали семирічного вчителя і старанно виконували те, що він говорив.

Спочатку виготовили квітку, потім робили журавликів. А коли бібліотекар розповіла про символіку паперового журавлика, в дітей народилась ідея – передати цих журавликів японським дітям, як знак підтримки і допомоги, адже буквально днями весь світ жахнула страшна звістка про катастрофічний землетрус в Японії.

Не можна було без хвилювання дивитись на натхненні дитячі очі, на віру в те, що їхні журавлики принесуть на своїх крилах японським дітям дружбу та підтримку з далекої України.

Цей майстер клас, він справді вийшов незвичайним. Адже урок з паперового мистецтва насправді став уроком доброти, співчуття і небайдужості.

 

А створених дітьми журавликів ми передали в японське товариство, яке передасть їх Послу Японії в Україні.

 

Лариса Лугова

 

Кохання, що лікує

Напередодні та під час недавнього свята всіх закоханих (звичайно ж, у бібліотеку!) львівські бібліотекарі-аптекарі активно лікували своїх юних читачів. Цього разу не тільки книгою, але й коханням. Як на мене, вийшло дуже бібліотерапевтично та естетично 🙂

А діти з інтернату — користувачі бібліотерапевтичного центру «Ковчег» навіть створювали для своєї улюбленої бібліотеки (чи може навіть для улюбленої бібліотекарки — хто зна? :)) комп’ютерні валентинки. Не гірше за професійних дизайнерів, особливо вважаючи, що вони все ж таки ще діти…

Крок за кроком: створюємо терапевтичні історії для дітей

Маю честь представити сьогодні нового лікаря нашої бібліотечної палати. Зустрічайте — дитячий психолог львівської обласної дитячої бібліотеки Ірина Данилівна Карівець  

П. Ірина люб’язно погодилась провести перший віртуальний майстер-клас зі створення терапевтичних історій для дітей. А реальні майстер-класи дитячого психолога можна щотижня відвідувати у бібліотеці, щодня, крім суботи та неділі, з 15 до 17 год. у приміщенні читального залу для молодших школярів.

Створюємо терапевтичні історії для дітей

Пам’ятка для батьків

(за Стівом Баранчаком)

Проблемна поведінка є частиною процесу дорослішання. Зазвичай, дитина прагне подолати поведінкові проблеми, але їй важко це зробити самотужки. Коли батьки намагаються «коригувати» її поведінку, автономія дитини опиняється під загрозою і вона може зайняти захисну позицію. Ось чому розказування історії про іншу дитину із подібною поведінкою може виявитися ефективним.

  1. Визначте, на який саме тип проблемної поведінки ви хотіли б звернути увагу дитини. Поміркуйте, в який спосіб ваша дитина виявляє цю поведінку. Запишіть декілька прикладів.
  2. Уявіть можливі наслідки цієї поведінки. Чи може вона призвести до того, що дитина втратить друзів? Або ж  її покарають? Чи залишать на другий рік у школі? Запишіть той наслідок, який може справити на вашу дитину значний емоційний вплив.
  3. Почніть складати історію. (Спершу прочитайте якусь подібну історію). Дайте головному герою кумедне ім’я, щоб ослабити спротив вашої дитини.
  4. Підкресліть, наскільки щасливою почувається вигадана дитина на початку історії, діючи у небажаний спосіб. Подумайте, що саме робить щасливою вашу дитину і змалюйте героя, який зазнає такої ж втіхи у подібний спосіб. Тепер опишіть, як саме вигаданий персонаж  виявляє цю непідхожу поведінку. Дитина має виявити цю поведінку три рази. Першого разу, коли ця поведінка проявляється, наслідки мають бути дуже незначними. Але уже до третього разу вони мають стати серйозними.
  5. Опишіть реакцію уявної дитини на наслідки. Вони мають її дуже засмутити.
  6. Введіть у розповідь батька, вчителя, чи когось старшого і поважного. Ця людина має співчувати горю персонажа, але разом із тим має перевести його сум у поведінку, яка вигаданій дитині досі не спадала на думку.
  7. Змалюйте, як вигадана дитина досягає розуміння і здатності змінити свою поведінку.
  8. Дайте вигаданій дитині другий шанс, можливість подолати негативні наслідки її поганої поведінки.
  9. Покажіть, як вигадана дитина пожинає найкращі плоди від своєї зміненої на краще поведінки і нівелює погані наслідки. Зараз ця дитина така ж щаслива – чи навіть щасливіша – ніж на початку історії.
  10. Тепер ви маєте завершити свою історію, яка може спонукати вашу дитину виправити свою поведінку.

 За матеріалами цього сайту.