Від БІБЛІО-текаря до БІБЛІО-лікаря

Якщо ви думаєте, що дитячий бібліотекар – це людина, яка видає книжки та час від часу проводить вікторини – ви помиляєтесь!

Чим тільки не займаються працівники дитячих бібліотек!

Збігати до школи, віднести-принести книжки, привести дітей, таки провести вікторину (конкурс, мандрівку, бесіду, гру,  змаганняі т.ін.), пришити ґудзик, витерти носа, подзвонити батькам, порадити вчительці, посадити навколо себе, взяти книжку, почитати вголос, вислухати дитину… – ось далеко не повний перелік наших щоденних справ.

…Вислухати дитину. Часто саме дитяча бібліотека стає для дітей місцем, де до них ставляться зі справжньою повагою, де можна поділитись своїми таємницями і проблемами, де тебе вислухають і порадять, що робити. Але як зробити це професійно, щоб не зашкодити дитині?

Бібліотекарі Львівщини два дні навчалися цьому мистецтву. В рамках навчально –бібліотерапевтичного центру «Ковчег», що діє при Львівській обласній бібліотеці для дітей, відбувся цикл тренінгів «Бібліотерапія Броніслави Парузель».

Броніслава Вознічка – Парузель – один з найвідоміших фахівців в галузі бібліотерапії в Польщі, керівник Інституту інформації та бібліології Торунського університету ім.Миколая Копернніка. Ця досвідчена та енергійна пані надзвичайно цікаво розповідала представникам районних та міських бібліотек для дітей області про світовий бібліотерапевтичний досвід, про те, які проблеми дітей можна подолати за допомогою бібліотеки, а де потрібне втручання психолога-бібліотерапевта.

А потім – розпочалось найцікавіше. Учасники тренінгу мали завдання створити бібліотерапевтичні казки: для розслаблення і заспокоєння, подолання страху перед темрявою і стоматологом, казки для надання сміливості і впевненості. Як це у нас вийшло – а ось прочитайте казку однієї з команд.

Незвичайна мандрівка Ганса з барвистими метеликами

Великий рудий кіт Ганс лежав, витягнувшись на балконі серед квітів, які звисали з горщиків.  Ласкаві сонячні промінчики ніжно гладили блискуче хутро кота. Його полонили п`янкі запахи петунії, гвоздики, м`яти…

Ганс обережно торкався своїм вологим носом кожної квітки, вдихаючи солодкі запахи, і мріяв…  Замріявшись, він уявив себе великим барвистим метеликом, який перелітав з квітки на квітку і все далі і далі віддалявся від улюбленого балкону. Озирнувшись,  він не побачив рідної домівки і вже хотів було злякатись, але раптом його увагу привернула величезна клумба, над якої пурхали десятки різнобарвних метеликів. Він приєднався до них і відчув себе в оточенні справжніх друзів. Разом вони танцювали в повітрі. Йому було весело і приємно в цьому товаристві. Вже давно Ганс  не почувався таким щасливим.

Та враз дзюрчання води перервало його солодку мрію. Кіт ліниво розплющив праве око і побачив, як його господиня поливає квіти.

—        Значить я не метелик, — зрозумів він, і мало не засумував з цього приводу, але тут господиня нахилилась над ним і лагідно почухала його за вушком.

—        Котом також непогано бути, — подумав Ганс і голосно замуркав.

Лариса Лугова

Реклама

Детали hvoryj
Хвора бібліотекою. Давно (здається, це у мене спадкове) і невиліковно

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: